k2FtbBdWr1

Етнічні символи українського народу

ô

Вже  стало традицією  в ЦТДЮ проводити родинні свята. Ось і нещодавно у Кам’янка-Бузькому позашкільному навчальному закладі пройшло народознавче родинне свято «Українські народні обереги», яке підготували та провели вихованці гуртка «Дивослово» під керівництвом Ольги Ворони.

У кожного народу є свої давні традиції та обряди, є свої обереги. Обереги – це давні і добрі символи.

Українські обереги – то гарний та барвистий вишитий рушник,  сорочка, писанка і лялька, українська пісня, калина й верба, мальва біля хати і хліб-сіль на столі. Без них важко уявити Україну. Саме з оберегів починається для кожного Батьківщина.

На світі білому є багато народів, у всіх свої традиції і звичаї, танці і пісні. А ми – народ великий і прадавній, на цій землі багато тисяч літ живемо.

Ми любимо лагідну і щиру нашу мову, отчий край, де ми живемо, рідну нашу Україну. Україна – це рідна земля для кожного з нас. Тут ми народилися і виросли, тут живуть наші батьки і друзі.

Українці – працьовитий народ, який не хоче воювати, а бажає жити в мирі з усіма народами.

Бо землю-матінку ми любимо всі щиро,
Працюємо з світанку до зорі.
І не воюємо, бажаємо всім миру,
Й над нами – синє небо угорі.

Так зверталася до усіх Мати-Берегиня роду, роль якої виконувала Зоряна Семенович.

Дух українського народного танцю «Гопак» внесла до зали зразкова студія народного танцю «Мрія».

Рідна домівка. У цих словах – усі людські сподівання. І як би важко нам не було чи сумно, але прийдеш додому й відразу стане затишно. Правду люди кажуть: «У гостях добре, а вдома – найтепліше.»

Рідна хата… Вона завжди була символом добра і надії. Кожен з нас пам’ятає свій рідний дім. І як мовиться в пісні, батьківщина починається з рідного порога.

Пісню «Хата моя, біла хата» під супровід Олега Брезіцького виконала методист ЦТДЮ Людмила Осіпчук.

Хліб здавна був символом благополуччя і достатку. У народі кажуть: хліб на столі – щастя в домі.

А як пахне хліб? Ви знаєте, як пахне хліб?
Диханням сіяча, вогнями безсонних діб,
Трудом і творчістю, людським гарячим потом,
Він пахне солодко, як пахнуть медом соти.

Пісню «Осінь» заспівала молодша група вокального гуртка «Дзвіночки», керівник – Галина Косаревич.

Здавна в Україні з настанням осені починалися українські вечорниці. На них сходилися усі дівчата села, співали та вишивали. Театральний гурток «Долоньки» під керівництвом Надії Лєбєдєвої, який працює на базі Дернівського НВК, підготував уривок з «Українських вечорниць». Їх гармонійно доповнили вихованці гуртка народних ремесел, яких організувала Надія Степанівна Пшик.

Вероніка Буката, вихованка вокального ансамблю «Зорепад» (керівник – Андрій Маїк) натхненно заспівала  пісню «Два кольори», а пісню «А сорочка мамина» подарувала усім старша група вокального гуртка «Дзвіночки», керівник – Косаревич Г.Р.)

Рушники… Рушники… Найсвятіший оберіг, який і до сьогодні живе, діє, допомагає добрим людям у житті. Він і донині зберігся чи не в кожній оселі, і дуже добре, що набуває ця традиція все нової сили.

Хай стелиться ваша доля рушниками! – так бажають людям щастя.

Ми щиро зичимо вам, щоб у ваших оселях завжди красувалися українські рушники, щоб підтримувалися народні традиції, щоб продовжувався український наш рід.

Бережіть ці вишивки чудові!
Живіть багато, будьте всі здорові!
Щоб вам і радість, щастя, і любов
Вишиваним цвіли рушником!

«Пісню про рушник», яка стала символом рідного краю для кожного українця, у супроводі Андрія Маїка майстерно виконав Олег Брезіцький.

Продовжила свято хореографічна композиція «Рушничок» у постановці Зоряни Сікорської та Алли Ковалюк, яка органічно вписалися у канву народознавчого свята.

Лелека – символ щастя і родини,
Любові до своєї Батьківщини.
Добробуту, продовження життя,
Надії символ, віри в майбуття.

Верба – одвічний символ України,
Також калина – культова рослина,
Символізують вірність, рідний край,
Любов безмежну, ніби небокрай.

Пісня «Червона калина» у виконанні ансамблю «Дзвіночки» та хореографічна постановка «Калина» у виконанні зразкової студії народного танцю «Мрія» гармонійно продовжили цю тематику.

Здивувало усіх присутніх дефіле «Українські народні мотиви у сучасній моді», нові моделі одягу для якого підготували вихованці студії дизайну «Креатив» та її керівник Василина Зінчук.

Фінальним акордом свята став естрадний танець «Черевички» студії естрадного танцю «Фантазія» (керівник – Тетяна Снігірьова), у якому об’єдналися українські народні мотиви та сучасні ритми.

Інтерактивна гра-конкурс «Варенички мої», яку провела методист ЦТДЮ Людмила Осіпчук, активізувала дітей, які наосліп повинні були вгадати, з якою начинкою попався їм вареник.

На закінчення Мати-Берегиня побажала усім:

Хай ллється пісня у моєму краї,
Хай рушниками вкриється земля.
А світла радість всюди процвітає
І на добро усіх нас окриля.
Нехай живуть традиції чудові,
Що в Україні в нашій збереглись,
І щирість та любов живуть у мові,
І пісня ллється, як давно колись.


Розповісти у соціальних мережах



Ще більше новин: