k2FtbBdWr1

Обличчя АТО. Позивний «Гора»: «Нам нічого ділити, всі ми – українці!»

img_9470_1428481452_613x408.91585365854_3_0 (1)

Йому п’ятдесят чотири. Він зі Львівської області. Його  вдома чекає велика родина: дружина, четверо дітей, п’ятеро онуків і ось-ось має народитися шостий.

Звання старшого лейтенанта військовий отримав ще в радянській армії. Сьогодні товариші по службі звуть його «Горою». Кажуть, за мудрість і спокій. Сам офіцер скромно розповідає: «У першу ротацію, я стояв на Бердянському блокпосту, який розташовувався на горі, звідти і пішло».

Далі було Дебальцеве − сторінка в житті бійців, про яку вони неохоче говорять. У «Гори» дружина одного з синів родом з цього містечка.

«І свати, і невістка не зовсім поділяють мої погляди, але я на них не ображаюся. Західна і Східна Україна жили в різних умовах», − каже бієць.

Для нього немає значення, до якої національності належиш, чи якою мовою розмовляєш – головне, залишатись людиною за будь-якої ситуації.

Зараз у «Гори» третя ротація. У зоні конфлікту оголошено чергове перемир’я. Чоловік сподівається, пройде час і все стане на свої місця. Він упевнений, конфлікт потрібно припинити, хоча б для того, щоб розібратися, чого насправді хоче кожна зі сторін конфлікту.

За матеріалами Регіонального медіа-центру МО України (м.Львів)


Розповісти у соціальних мережах



Ще більше новин: