k2FtbBdWr1

Регулювання оплати праці

images

Методом регулювання оплати праці на підприємствах, установах, організаціях є розробка і затвердження  положення про оплату праці. Зазвичай, воно впроваджується з метою встановлення єдиного порядку виділення коштів на оплату праці усіх працівників .

Важливою складовою управління оплатою праці є визначення джерел коштів на оплату праці, якими є частина доходу та інші кошти, отримані товариством внаслідок його господарської діяльності відповідно до чинного законодавства. Розмір оплати праці на підприємстві залежить від кінцевих результатів господарської діяльності його структурних підрозділів і підприємства  в цілому.

Критеріями рівня оплати праці працівників   підприємства і структурних підрозділів  можуть бути:

– результати господарської діяльності;

– рівень дохідності підприємства і його структурних підрозділів;

– внесок кожного працівника з урахуванням фактично відпрацьованого часу;

– місячні оклади, визначені відповідно до законодавчих актів і колективної угоди, з їх можливим коригуванням залежно від результатів його праці та результатів діяльності підприємства.

У положенні іноді встановлюється мінімальна ставка місячного тарифного окладу. Вона не може бути меншою законодавчо встановленого мінімального розміру оплати праці, але  може бути встановлена більш висока мінімальна заробітна плата. Максимальних обмежень оплати праці на підприємствах, як правило, не встановлюють.

Розмір заробітної плати працівника може бути нижчим за встановлений трудовим договором та законодавством мінімальний розмір заробітної плати у випадку невиконання норм виробітку, виготовлення продукції, що виявилась браком, та з інших передбачених чинним законодавством причин, які мали місце з вини працівника. Як виняток, колективним договором в підприємстві може бути передбачено часткову виплату заробітної плати натурою (не більше 30 % за цінами, не нижчими від собівартості) за винятком товарів, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У положенні необхідно чітко визначити форми і системи оплати праці (відрядна, погодинна та ін.), а також форми організації та оплати праці (індивідуальна, бригадна), які визначаються на основі: законодавчих та інших нормативних актів, генеральної угоди на державному рівні, галузевих і регіональних угод, колективних договорів й індивідуальних трудових договорів.

Також у положенні необхідно враховувати особливості оплати за роботу в нічний та понаднормовий час, компенсації оплати роботи у святкові і вихідні дні. Крім того, можуть визначатись премії за кінцеві виробничі результати діяльності структурних підрозділів.   Як правило, встановлення показників, що враховуються при визначенні розміру преміювання працівників, є компетенцією правління. 3 метою розв’язання завдань оперативного, тактичного та стратегічного характеру правлінню дають право додатково розробляти спеціальні умови для преміювання працівників  підприємства


Розповісти у соціальних мережах



Ще більше новин: